Вивчено можливості підвищення ефективності діагностики й індивідуалізації лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ) на підставі оцінки профілю лектиноспецифічних вуглеводних детермінант пухлини. За результатами ретроспективних досліджень установлено, що біологічними особливостями пухлини є автономність, темп росту, метастазування, первинна множинність, адгезія й інвазія, які корелюють з наявністю у пухлині клітин з рецепторами до лектинів. З'ясовано, що поява у перші два роки після радикального лікування віддалених метастазів взаємопов'язана з відсутністю у паренхімі та стромі пухлин рецепторів до лектинів SBA, ML, Con A, LCA і PSA. На підставі даних визначення в пухлині рецепторів до лектинів індивідуалізовано схеми лікування хворих на РМЗ. Установлено, що за стадій T1c 0M0 T2N0M0 за відсутності рецепторів до лектинів у паренхімі та стромі пухлини ефективними є органозберігаючі операції. Відзначено, що використання консервативного методу поліпшує результати у тих випадках, коли паренхіма та строма пухлини містять рецептори MLl, SBA, Con A, PSA, LCA.

  Скачати повний текст